Словник української мови (1927)/боліти
| ◀ болість | Словник української мови Б боліти |
болітце ▶ |
|
Болі́ти, лі́ю, єш, гл. 1) Болеть. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107. Щось дуже мене ноги болять. Св. Л. 320. Тя болит головонька. АД. I. 134. Татка очі болять. Св. Л. 100. 2) — се́рцем. Скорбеть, печалиться. Доки буду моїм серцем день і ніч боліти. К. Псал. Один веде за рученьку, другий за рукав, третій стоїть, серце болить, — любив, та не взяв. Лукаш. 80. *3) Печалить, огорчать, задевать. Навіть і гірке слово вмів так… усміхом придобрити, що воно нікого не боліло. Лепкий