Словник української мови (1927)/бринталик
| ◀ бриніти | Словник української мови Б бринталик |
бринтало ▶ |
|
Бринта́лик, ка, м. Ум. от бринта́ль.
| ◀ бриніти | Словник української мови Борис Грінченко Б бринталик |
бринтало ▶ |
|
Словник української мови — Б
бринталик
Борис Грінченко
1927
Бринта́лик, ка, м. Ум. от бринта́ль.