Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/брудний

Матеріал з Вікіджерел

Брудни́й, а́, е́. Грязный. Дай, братіку, мені хусточку: вона брудна, я піду та виперу тобі. Рудч. Ск. I. 121. Ум. Брудне́нький.