Словник української мови (1927)/брудити
| ◀ бруд | Словник української мови Б брудити |
брудний ▶ |
|
Бру́дити, джу, диш, гл. Грязнить, пачкать; загрязнять. Не брудь криниці, бо схочеш водиці. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
| ◀ бруд | Словник української мови Борис Грінченко Б брудити |
брудний ▶ |
|
Словник української мови — Б
брудити
Борис Грінченко
1927
Бру́дити, джу, диш, гл. Грязнить, пачкать; загрязнять. Не брудь криниці, бо схочеш водиці. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.