Словник української мови (1927)/бруніти

by Борис Грінченко

◀ брунитися

Словник української мови Борис Грінченко Б бруніти

брунчати ▶

Київ: Горно, 1927

Бруні́ти, ню, ниш, гл. = Брині́ти 2. = Брунча́ти. Пчола брунит, хрущі брунят. Вх. Уг. 228.