Словник української мови (1927)/бубнарити
| ◀ бубна | Словник української мови Б бубнарити |
бубнарь ▶ |
|
Бубна́рити, рю, риш, гл. = Бубни́ти 1. Цей бубнарь (на весіллі) гарно бубнарить. Новомоск. у. (Залюбовск.).
| ◀ бубна | Словник української мови Борис Грінченко Б бубнарити |
бубнарь ▶ |
|
Словник української мови — Б
бубнарити
Борис Грінченко
1927
Бубна́рити, рю, риш, гл. = Бубни́ти 1. Цей бубнарь (на весіллі) гарно бубнарить. Новомоск. у. (Залюбовск.).