Словник української мови (1927)/бубнило
| ◀ бубник | Словник української мови Б бубнило |
бубнити ▶ |
|
Бубни́ло, ла, с. Барабан (шутливо?). Одкрила барабан і вимазала у середині кістом. Уже у труби заграли салдатам іти в поход. Салдат і каже: «Прощай, бабушка! не погнівайся, що я тобі мички перелив». — Не погнівайся, — каже баба, що я тобі бубнило набила. Грин. II. 200.