Словник української мови (1927)/будова
| ◀ будніти | Словник української мови Б будова |
будовник ▶ |
|
Будо́ва, ви, ж. 1) Строение, здание. Тільки став доїздити до тієї будови, де живуть сестри, знов линув дощ. Стор. I. 72. Ярмаркові будови. О. 1861. IX. 180. *2) Структура. Сл. Тутк. *3) Стройка, процес построения. Будова дерев'яного мосту на Сяні тривала 4 місяці. «Тех. Вісти» 1926 р., ч. 3—4.