Словник української мови (1927)/будніти

Матеріал з Вікіджерел

Будні́ти, ню́, ни́ш, гл. = Дудні́ти. Будуть вози будніти, підківочки звеніти. Гол. Слухає — хтось буднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка-ли вм. дудні́ти?).