Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/бучно

Матеріал з Вікіджерел

Бу́чно, нар. Роскошно, богато, шумно. Гучно, бучно, а в п'яти зімно. Ном. № 11197. Бучно з проводом ховали попівну. НВолынск. у. Ум. Бучне́нько.