Словник української мови (1927)/буяк

Матеріал з Вікіджерел

Буя́к, ка́, м. 1) = Байра́к. Встречено только в одном месте, — не ошибка-ли? Ой не шуми, луже, зелений буяче. Мет. 92. 2) = Буга́й 1. Вх. Пч. II. 5. Гонить буяка на ярмак. Гн. I. 96. 3) Мн. Раст. Vaccinium uliginosum. Радом. у.