Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/буїй

Матеріал з Вікіджерел

Бу́їй, я, є. Буйный. Стоїть, як буїй тур, вкопавши ноги в землю. К. ЧР. 166. Голови ви буїї. Котл.