Словник української мови (1927)/білан
| ◀ білавка | Словник української мови Б білан |
біларапський ▶ |
|
Біла́н, на́, м. 1) Блондин. Білан який з тебе, хлопче. Змиев. у. 2) Название белого вола, собаки и пр. 3) Белый хлеб? А ну лишім, люде добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Гол. III. 224. Ум. Біла́нчик.