Словник української мови (1927)/білля

by Борис Грінченко

◀ білковина

Словник української мови Борис Грінченко Б білля

біло ▶

Київ: Горно, 1927

Бі́лля, ля, с. 1) Белила. На тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило. Подольск. г. 2) Белье? Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, — хочу тебе повести хоч раз на весілля. Грин. III. 340. См. Набі́лля.