Словник української мови (1927)/вар

Матеріал з Вікіджерел

Вар, ру, м. 1) Кипяток. 2) Варка, количество для сварения в один прием. Вареників буде тільки на один вар. Борзен. у. 3) = Узва́рь. Шух. I. 144. МУЕ. I. 109. 4) Жижа из квашенной капусты. 5) Состав для смазки привитых деревьев. 6) Зной, духота. Вертаються з панщини люде потомлені і варом сояшним і тяжкою працею. МВ. (О. 1862. III. 43). *7) Смесь смолы со свиным салом, приготовляемая сапожниками для дратвы. Сл. Яворн.