Словник української мови (1927)/вара
| ◀ вар | Словник української мови В вара |
варакоба ▶ |
|
I. Ва́ра! меж. Не тронь! прочь! Вара від мене! Фр. Пр. 136. «Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці». — Ой чомусь тоді не казала: «вара!» як єсь од нас подарунки брала. Гол. II. 399.
II. Ва́ра, ри, ж. Варение, варка. Встречено в поговорке: Тут ні вари, ні пари, — не только ничего не варять, а и вода даже не греется, и потому и пар не идет. Фр. Пр. 136. З то́го ні ва́ри, ні па́ри. От этого нет никакой пользы. Фр. Пр. 6.