Словник української мови (1927)/верея
Зовнішній вигляд
◀ верещати | Словник української мови В верея |
вержет ▶ |
|
Вере́я, ре́ї, ж. Ось, на которой ходит дверь; столб, на который навешены ворота. КС. 1882. IV. 171. Поставивши ворота з вереями. К. Іов. 85.