Словник української мови (1927)/верхній
Зовнішній вигляд
◀ верхнина | Словник української мови В верхній |
верхняк ▶ |
|
Ве́рхній, я, є. Верхний. А зуб як вискочить та в верхню гільку, та й застряв там. Рудч. Ск. I. 130. Верхня щелепа. Миус. окр.