Словник української мови (1927)/вивершити
| ◀ вивершений | Словник української мови В вивершити |
вивершувати ▶ |
|
Ви́вершити. См. Виве́ршувати.
| ◀ вивершений | Словник української мови Борис Грінченко В вивершити |
вивершувати ▶ |
|
Словник української мови — В
вивершити
Борис Грінченко
1927
Ви́вершити. См. Виве́ршувати.