Словник української мови (1927)/вивершувати

by Борис Грінченко

◀ вивершити

Словник української мови Борис Грінченко В вивершувати

вивести ▶

Київ: Горно, 1927

Виве́ршувати, шую, єш, сов. в. ви́вершити, шу, шиш, гл. 1) Делать, сделать верх. Вивершити стіг. 2) Насыпа̀ть, насыпать выше краев. 3) Завершать, завершить, исполнить.