Словник української мови (1927)/виводитися
| ◀ виводити | Словник української мови В виводитися |
вивождати ▶ |
|
Виво́дитися, джуся, дишся, сов. в. ви́вестися, ведуся, дешся, гл. 1) Выводиться, вывесться. 2) Выводиться, вывесться, рождаться, родиться. Нехай тута виводяться круки та ворони. Нп. В камінні там виводяться сахвири і золото лежить піском блискучим. К. Іов. 59. 3) Выводиться, вывестись, исчезнуть, выйти из употребления, иссякать, иссякнуть, истощиться. Тепер такі пояси вивелися… хиба рідко де побачиш. Грин. I. 5. Сидить циган і сніда… хліба багато, а сала мало. От він, щоб сало з рук не виводилось, хліба вкусить, а сала понюха. Ном. № 14320. Я ви́велася з чо́го. У меня вышло что. Я вивелася з малих горшків, — нема ні одного. Лебед. у. 4) Оправдываться, оправдаться. Я прийду до вас вивестись, бо на мене набрехано! — Нічого виводитись. Лебед. у. 5) О родившей женщине: идти в церковь за молитвой через шесть недель после родов. Харьк. г.