Словник української мови (1927)/вигукування
| ◀ вигукнути | Словник української мови В вигукування |
вигукувати ▶ |
|
Вигу́кування, ня, с. Выкрики. Христя мерщій тікає в двір, а за нею слідом погукування та вигукування. Мир. Пов. II 57.
| ◀ вигукнути | Словник української мови Борис Грінченко В вигукування |
вигукувати ▶ |
|
Словник української мови — В
вигукування
Борис Грінченко
1927
Вигу́кування, ня, с. Выкрики. Христя мерщій тікає в двір, а за нею слідом погукування та вигукування. Мир. Пов. II 57.