Словник української мови (1927)/видець
| ◀ видерти | Словник української мови В видець |
видзвонювати ▶ |
|
Ви́де́ць, дця́, м. 1) Наблюдатель, зритель. Вже… туман закрив перед очима наших видців царську ґалеру. Лепкий. *2) Свидетель. Ор. Лев.
| ◀ видерти | Словник української мови Борис Грінченко В видець |
видзвонювати ▶ |
|
Словник української мови — В
видець
Борис Грінченко
1927
Ви́де́ць, дця́, м. 1) Наблюдатель, зритель. Вже… туман закрив перед очима наших видців царську ґалеру. Лепкий. *2) Свидетель. Ор. Лев.