Словник української мови (1927)/видзвоняти
| ◀ видзвонювати | Словник української мови В видзвоняти |
видзьобати ▶ |
|
Видзвоня́ти, няю, єш, гл. = Видзво́нювати. Ой і сказав пан Каньовський рублі поміняти, аби його Бондарівні три дні видзвоняти. Гол. I. 65.