Словник української мови (1927)/визнаття

by Борис Грінченко

◀ визнати

Словник української мови Борис Грінченко В визнаття

визначати ▶

Київ: Горно, 1927

Визнаття́, тя́, с. = Визна́ння. Уростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І.84). По його визнаттю стала громада радитись, що робити. МВ. (О. 1862. I. 102).