Словник української мови (1927)/визівнути
| ◀ визичати | Словник української мови В визівнути |
визімувати ▶ |
|
Ви́зівнути, ну, неш, гл. — ду́ха. Испустить дух. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув. К. ЦН. 216.
| ◀ визичати | Словник української мови Борис Грінченко В визівнути |
визімувати ▶ |
|
Словник української мови — В
визівнути
Борис Грінченко
1927
Ви́зівнути, ну, неш, гл. — ду́ха. Испустить дух. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув. К. ЦН. 216.