Словник української мови (1927)/викоріцматися
| ◀ викоріняти | Словник української мови В викоріцматися |
викорм ▶ |
|
*Викорі́цматися, маюся, єшся, гл. Вылезать, выкарабкаться. Ледве панна Ніна висказала ті слова, коли в тім грубий дубовий стовп, на котрім була ліхтарня, важко стогнучи та сопучи, викоріцмався з землі. Франко.