Словник української мови (1927)/викохуватися
| ◀ викохувати | Словник української мови В викохуватися |
викоцабнутися ▶ |
|
Вико́хуватися, хуюся, єшся, сов. в. ви́кохатися, хаюся, єшся, гл. 1) Взлелеиваться, взлелеяться, воспитаться. Я виросла, викохалась у білих палатах. Шевч. 356. 2) Вырастать, вырости хорошо, взлелеяться. Дарма, що в кріпацтві була, а голос викохався. Г. Барв. 120.