Словник української мови (1927)/винаджувати
| ◀ винагородити | Словник української мови В винаджувати |
винадити ▶ |
|
*Вина́джувати, джую, єш, сов. в. ви́надити, джу, диш. 1) Истреблять, истребить. 2) Отучать, отучить. Сл. Нік.
| ◀ винагородити | Словник української мови Борис Грінченко В винаджувати |
винадити ▶ |
|
Словник української мови — В
винаджувати
Борис Грінченко
1927
*Вина́джувати, джую, єш, сов. в. ви́надити, джу, диш. 1) Истреблять, истребить. 2) Отучать, отучить. Сл. Нік.