Словник української мови (1927)/винадити
| ◀ винаджувати | Словник української мови В винадити |
винайдений ▶ |
|
*Вина́джувати, джую, єш, сов. в. ви́надити, джу, диш. 1) Истреблять, истребить. 2) Отучать, отучить. Сл. Нік.
| ◀ винаджувати | Словник української мови Борис Грінченко В винадити |
винайдений ▶ |
|
Словник української мови — В
винадити
Борис Грінченко
1927
*Вина́джувати, джую, єш, сов. в. ви́надити, джу, диш. 1) Истреблять, истребить. 2) Отучать, отучить. Сл. Нік.