Словник української мови (1927)/випогодитися

by Борис Грінченко

◀ випогодити

Словник української мови Борис Грінченко В випогодитися

випозивати ▶

Київ: Горно, 1927

Випого́джуватися, джується, сов. в. ви́погодитися, диться, гл. безл. Проясняться, проясниться, наступать, наступить хорошей погоде.