Словник української мови (1927)/випозивати

by Борис Грінченко

◀ випогодитися

Словник української мови Борис Грінченко В випозивати

випозичальня ▶

Київ: Горно, 1927

Ви́позивати, ваю, єш, гл. Получить по приговору суда. Він судився, та нічого з його не випозивав. Змиев. у. Тілки два карбованці й випозивав за бика. Канев. у. *Высудить.