Словник української мови (1927)/виправдати
| ◀ виправа | Словник української мови В виправдати |
виправдатися ▶ |
|
Випра́вдувати, дую, єш, сов. в. ви́правдати, даю, єш и ви́правдити, джу, диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
| ◀ виправа | Словник української мови Борис Грінченко В виправдати |
виправдатися ▶ |
|
Словник української мови — В
виправдати
Борис Грінченко
1927
Випра́вдувати, дую, єш, сов. в. ви́правдати, даю, єш и ви́правдити, джу, диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.