Словник української мови (1927)/виправдатися
| ◀ виправдати | Словник української мови В виправдатися |
виправдити ▶ |
|
Випра́вдуватися, дуюся, єшся, сов. в. ви́правдатися, даюся, єшся и ви́правдитися, джуся, дишся, гл. Оправдываться, оправдаться. Хотів ся виправдати. Вх. Лем. 398. Як не піймав його, то він там виправдиться. Новомоск. у.