Словник української мови (1927)/випрягатися
| ◀ випрягати | Словник української мови В випрягатися |
випрядати ▶ |
|
Випряга́тися, га́юся, єшся, сов. в. ви́прягтися, жуся, жешся, гл. Выпрягаться, выпречься, распрягаться, распречься, отпрягаться, отпречься. Се як віл у ярмі: коли не випряжеш, — не випряжеться. Ном. № 10013.