Словник української мови (1927)/виривцем
| ◀ вириватися | Словник української мови В виривцем |
виригання ▶ |
|
*Ви́ривцем, нар. Отдельно, врозь. Сл. Яворн.
| ◀ вириватися | Словник української мови Борис Грінченко В виривцем |
виригання ▶ |
|
Словник української мови — В
виривцем
Борис Грінченко
1927
*Ви́ривцем, нар. Отдельно, врозь. Сл. Яворн.