Словник української мови (1927)/висок

by Борис Грінченко

◀ виснути

Словник української мови Борис Грінченко В висок

високий ▶

Київ: Горно, 1927

Висо́к, ска́, м. 1) Висок. Сивизна на висках. Ном. № 8709. 2) Отвес (у каменьщиков). Сумск. у. Ум. Висо́чок. МВ. (О. 1862. I. 92).