Словник української мови (1927)/вистроювати

by Борис Грінченко

◀ вистромлятися

Словник української мови Борис Грінченко В вистроювати

вистроюватися ▶

Київ: Горно, 1927

Вистро́ювати, стро́юю, єш, сов. в. ви́строїти, строю, їш, гл. 1) Наряжать, нарядить. 2) = Будува́ти, збудува́ти. Вистроїв їм хату. Рудч. Ск. I. 164.