Словник української мови (1927)/висходитися

by Борис Грінченко

◀ висхнути

Словник української мови Борис Грінченко В висходитися

висшість ▶

Київ: Горно, 1927

*Ви́сходитися, жуся, дишся, гл. 1) Подняться (о тесте). Паляниця висходилась через міру. Н.-Лев. 2) Взойти (о растении). Висходився овсюг та инше сміття. Є. Чикал.