Словник української мови (1927)/висшість
| ◀ висходитися | Словник української мови В висшість |
вись ▶ |
|
*Ви́сшість, ости, ж. Превосходство. З почуттям власної висшости, виразом призирства до темного хлопства… пан писар… звернувся плечима до громади. Коцюб.