Словник української мови (1927)/вихилити
| ◀ вихвицом | Словник української мови В вихилити |
вихилитувати ▶ |
|
Ви́хилити, ся. См. Вихиля́ти, ся.
| ◀ вихвицом | Словник української мови Борис Грінченко В вихилити |
вихилитувати ▶ |
|
Словник української мови — В
вихилити
Борис Грінченко
1927
Ви́хилити, ся. См. Вихиля́ти, ся.