Словник української мови (1927)/вихоритися
| ◀ вихорити | Словник української мови В вихоритися |
вихоріти ▶ |
|
Ви́хоритися, рюся, ришся, гл. Вихриться, кружиться вихрем. Заверюха крутилась, вихорилась. Мир. ХРВ. 278. (Думки) як завірюха крутились, вихорились. Мир. ХРВ. 29.