Словник української мови (1927)/владицтво
| ◀ владикувати | Словник української мови В владицтво |
владичиця ▶ |
|
Влади́цтво, ва, с. 1) Владычество. Трон крівавий свій, своє владицтво люте прославляє. К. ПС. 54. 2) Архиерейство, сан архиерея и сопряженные с ним права и владения. Між вас владики неписьменні, мов ті жиди владицтва купували. К. ХП. 56.