Словник української мови (1927)/вовкулакувата
| ◀ вовкулакування | Словник української мови В вовкулакувата |
вовкулацтво ▶ |
|
Вовкулакува́та, ку́ю, єш, гл. Быть вовкула́кою. Дознав, по чім ківш лиха, вовкулакуючи. Г. Барв. 451.
| ◀ вовкулакування | Словник української мови Борис Грінченко В вовкулакувата |
вовкулацтво ▶ |
|
Словник української мови — В
вовкулакувата
Борис Грінченко
1927
Вовкулакува́та, ку́ю, єш, гл. Быть вовкула́кою. Дознав, по чім ківш лиха, вовкулакуючи. Г. Барв. 451.