Словник української мови (1927)/воронка
Зовнішній вигляд
◀ вороний | Словник української мови В воронка |
вороння ▶ |
|
Воро́нка, ки, ж. Воронка. Як олива закипіла, а вона виносить на двір, одтика воронку і по два кухлі у кожну бочку. Рудч. Ск. II. 152.