Словник української мови (1927)/воропай
| ◀ воронячий | Словник української мови В воропай |
ворота ▶ |
|
Воропа́й, пая́, м. *Ворчун. Сл. Нік. Чоловіче воропаю, де ж я тебе поховаю? Заховаю під вербою. Чим накрию? Пеленою. Заховаю на могилі, щоб по тобі вовки вили. Тополя, Чари, 9. См. еще Потебня. III. 65.