Словник української мови (1927)/воротарь
| ◀ ворота | Словник української мови В воротарь |
воротати ▶ |
|
Ворота́рь, ря́, м. 1) Привратник. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька. АД. I. 40. 2) Род хороводной игры. КС. 1889. IX. 635.
| ◀ ворота | Словник української мови Борис Грінченко В воротарь |
воротати ▶ |
|
Словник української мови — В
воротарь
Борис Грінченко
1927
Ворота́рь, ря́, м. 1) Привратник. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька. АД. I. 40. 2) Род хороводной игры. КС. 1889. IX. 635.