Словник української мови (1927)/вуж
Зовнішній вигляд
◀ вудок | Словник української мови В вуж |
вужака ▶ |
|
Вуж, жа́, м. 1) Змея уж. 2) = Гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. I. 35. *3) Извилистый узор (на писанках и вышивках).