Словник української мови (1927)/гуж

by Борис Грінченко

◀ гудючий

Словник української мови Борис Грінченко Г гуж

гужа! ▶

Київ: Горно, 1927

Гуж, жа́, м. 1) Гуж. Ремень для прикрепления оглобли к хомуту. Вас. 159. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11015. Приста́ти з коро́ткими гужа́ми. Требовать настойчиво. Ном. № 3439. *2) Уж (зоолог.).