Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/гудючий

Матеріал з Вікіджерел

Гудю́чий, а, е. Гудящий. Гудючий лютий зімній вітер. Левиц. I. 35. Гудюча розмова. Левиц. Пов. 243.